Станом на 17.07.2018року в області лабораторно підтверджено 4 випадки захворювання на дифтерію: сімейне вогнище (2 дітей, мати та батько) в селі Кропивне Ніжинського району. Хворі діти та мати госпіталізовані в КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня», батько в Ніжинську ЦРЛ. Їм надається необхідна медична допомога. За контактними встановлено медичний нагляд.

В Варвинському районі захворюваність на дифтерію не реєструється.

D 14-17 липня 2018 року фахівці Державної установи «Чернігівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України» у вогнищі здійснили протиепідемічні заходи щодо виявлення збудника серед контактних, всього обстежено 26 осіб, дослідження тривають.

Ситуація знаходиться на контролі ДУ «Чернігівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України».

Сьогодні ми розглянемо з вами дифтерію й усе, що з нею пов'язане – симптоми, причини, форми, діагностику, лікування, профілактику й інші аспекти цього захворювання.

Що таке дифтерія?

Дифтерія – інфекційне захворювання яке протікає гостро, та характеризується запаленням, переважно ротоглотки, основною причиною якого є потрапляння в організм бактерії Corynebacterium diphtheriae (бацила Леффлера, розмов. дифтерійна паличка).

Назва хвороби утворилась від грецького слова «diphthera», що переводиться як — плівка, перетинка. Крім ротоглотки ( близько 90% усіх випадків хвороби), інфекція провокує розвиток запалення в бронхах, носі, очах, на шкірі й статевих органах.

Основні симптоми дифтерії – утворення нальоту й набряк піднебіння, мигдалин, горла, незначний біль при ковтанні, підвищення температури тіла й інші ознаки запального процесу.

Передається збудник дифтерії повітряно-краплинним і контактно-побутовим шляхами, а також через вживання немитої, погано обробленої, інфікованої їжі.

Найнебезпечнішим ускладненням хвороби є летальний результат, який обумовлений отруєнням організму токсином, вироблюваним бацилою Леффлера в процесі її життєдіяльності в тілі людини.

Основним методом лікування є введення в організм протидифтерійної сировотки – антитоксину, тому що антибактеріальні препарати ( за станом на 2017 рік) при лікуванні дифтерії мають низьку ефективність.
Основним профілактичним заходом проти дифтерії є вакцинація – АДП, Адп-М, АКДП.

Розвиток дифтерії

Джерелом збудника дифтерії ( дифтерійної палички — Corynebacterium diphtheriae) є носій інфекції – хвора людина.

Шляхи передачі – повітряно-краплинний ( через чхання, кашель, розмову на близькій відстані), контактно-побутовий ( через порізи, травми, садна, кон`юктиву око), харчовий (вживання інфікованої їжі).
Інкубаційний період ( від моменту потрапляння інфекції в організм до перших ознак захворювання) становить від 2 до 10 днів.

Найбільш частим місцем, де осідає інфекція є ротоглотка. Серед інших місць можна виділити – трахею, бронхи, носову порожнину, поверхню шкіри, очі, статеві органи.

Дифтерія – симптоми

Захворювання дифтерія характеризується наступними загальними симптомами, які можуть трохи мінятися, залежно від локалізації, форми й стадії хвороби:

- Збільшення піднебінного язичка, дужок, мигдалин, а також можливий на них плівковий наліт, найчастіше сіро-білого кольору;
- Гіперемія (почервоніння) і набряк горла;
- Незначний біль у горлі, особливо при ковтанні;
- Збільшення шийних лімфовузлів, набряк шиї;
- Підвищення температури тіла, аж до 41 °С;
- Загальна слабість, млявість, нездужання, підвищена сонливість;
- Головний біль, запаморочення;
- Нудота, іноді із блювотою;
- Блідість шкірних покривів.

Ускладнення дифтерії

Серед ускладнень дифтерії можна виділити:

• Паралічі, переважно піднебіння, голосових зв'язок, дихальних шляхів, шиї;
• Неврити;
• Нефроз;
• Інфекційно-токсичний шок;
• Міокардити;
• Летальний результат.

Дифтерія – лікування

Лікування дифтерії містить у собі наступні пункти:

1. Госпіталізація хворого;
2. Медикаментозне лікування:
2.1. Купування інфекції;
2.2. Детоксикаційна терапія;
2.3. Підтримуюча терапія.
3. Хірургічне лікування

Важливо! При симптомах дифтерії обов'язково зверніться до лікаря для точної діагностики й тільки потім приступайте до лікування.

Профілактика дифтерії

Профілактика дифтерії містить в собі наступні заходи:

- Вакцинація – застосування щеплень, що містять адсорбований дифтерійний анатоксин ( Акдп-Анатоксин, Акдп-Вакцина, АДП, Адп-М, комбіновані аналоги). Ціль вакцинації при дифтерії – створити тривалий імунітет проти дифтерійної палички. Вакцинацію проводять 3-кратно, з 3-х місячного віку, кожні 30-40 днів. Ревакцинацію проводять через 9-12 місяців від дня 3-го щеплення. Дорослим роблять щеплення кожні 10 років, до 56-літнього віку. Ефективність вакцинації проти дифтерії й безпека щеплення для здоров'я людини прямо залежить від якості вакцинних препаратів.

-  Щорічний плановий огляд дітей і людей, що працюють у великих колективах;
-  Ізоляцію хворих при підозрі або діагностуванні дифтерії в умовах стаціонару;
-  Дезінфекція місць і предметів побуту хворого;
-  Дотримання правил особистої гігієни;
-  Уникати торкання обличчя брудними руками;
-  Спостереження лікарем за пацієнтом, хворого на ангіну, фарингіт, щоб з появою ознак дифтерії, відразу ж направити хворого на стаціонарне лікування, для недопущення поширення інфекції.