Хвороба Лайма (кліщовий системний бореліоз, лайм-бореліоз) – інфекційне захворювання, що характеризується ураженням покусом кліща шкіри, нерідко приймає хронічний, рецидивуючий перебіг. В результаті пізнього звернення за медичною допомогою можуть вражатися серце, суглоби та нервова система.
Під час присмоктанні кліща проводиться інфікування людини бореліями.
Людина заражається в природних вогнищах хвороби Лайма. Передача інфекції здійснюється трансмісивним шляхом при укусі кліща (інокуляція), хоча не виключається можливість інфікування і при попаданні фекалій кліща на шкіру, з подальшим їх втиранням при расчесам (контамінація). У разі розриву кліща, при неправильному видаленні, збудник може потрапити в рану. Обговорюється аліментарний шлях зараження при вживанні сирого козячого або коров’ячого молока.
Визначається чіткий зв’язок росту захворюваності з розвитком садівництва і городництва, туризму, господарськими перетвореннями й урбанізацією очаговьк ландшафтів. Укуси кліщів можливі в межах міста (парки, кладовища і т. п.), а також при знятті кліщів у тварин (собак, кішок).
Перших пацієнтів з укусами кліщів зазвичай реєструють вже в березні-квітні. Останніх, при наявності теплої погоди, реєструють навіть у жовтні. Пік активності припадає на травень-червень.
Клініка. Інкубаційний період 2-30 днів, в середньому 14 днів. Клінічну картину кліщового бореліозу умовно можна розділити на 3 періоди.
Перший період триває в середньому 7 днів, має характерні риси інфекційного захворювання, протікає з ураженням шкіри. Відзначається синдром інтоксикації: головний біль, озноб, нудота, лихоманка від субфебрильной до 40 "С, міалгії і артралгії, виражена слабкість, швидка стомлюваність, сонливість. Нерідко визначається регіонарний до місця укусу кліща лімфаденіт, ригідність м’язів потилиці. З загальнотоксичну симптомів найбільш постійні слабкість і сонливість. Еритема на місці укусу кліща – основний клінічний ознака БЛ. На місці присмоктування кліща з’являється червона пляма або папула. Червоність поступово збільшується по периферії, досягаючи розмірів 1-10 см, іноді до 60 см і більше, з’являється ціанотичний відтінок. Еритема зазвичай гаряча на дотик, хвороблива, часто супроводжується свербінням і палінням, форма її округла або овальна, рідше – неправильна. Зовнішня межа ураженої шкіри, як правило, не піднімається над рівнем здорової, більш яскрава з фестончатими краєм. Нерідко в центрі створюється просвітління, що надає еритемі кільцеподібну форму. Але часто вона має вигляд гомогенного плями. Еритема може зберігатися тривалий час (місяці), іноді зникає без лікування через 2-3 тижні, в окремих випадках-швидше (через 2-3 дні). На тлі етіотропної терапії вона швидко регресує і до 7-10-го дня повністю зникає, безслідно або залишаючи після себе пігментацію і лущення. На місці укусу кліща залишається скоринка або рубець. У ряду хворих не тільки на місці укусу кліща, але й на інших ділянках шкіри виникають «дочірні» еритеми, внаслідок гематогенного поширення Боррель. Порівняно з первинним осередком вони менших розмірів і не мають слідів укусу кліща і зони індурації в центрі. Еритема може протікати без лихоманки і без інтоксикації, будучи єдиним симптомом БЛ. Слід зазначити, що первинна алергічна реакція шкіри на укус кліща не має нічого спільного з кліщовим бореліоз, вона зникає через 1-2 дні після видалення кліща. Разом з тим, захворювання може протікати без еритеми, але з лихоманкою, інтоксикацією, що дуже ускладнює клінічну діагностику. У таких випадках підтвердження діагнозу можливо лише за допомогою лабораторних методів дослідження.
Другий період характеризується виникненням неврологічних і кардіальних ускладнень, що розвиваються на 2-4-му тижні хвороби. Слабкі симптоми подразнення мозкових оболонок можуть з’являтися рано, коли ще зберігається еритема, а виражена неврологічна симптоматика частіше спостерігається через кілька тижнів від початку хвороби, коли еритема – маркер кліщового бореліозу вже зникла. Серозний менінгіт супроводжується головним болем різної інтенсивності, нудотою, блювотою, світлобоязню, хворобливістю очних яблук, ригідністю потиличних м’язів, рідше виявляють інші симптоми подразнення мозкових оболонок. У третини хворих виявляють помірні симптоми енцефаліту у вигляді порушення сну, зниження уваги, розлади пам’яті, підвищеної збудливості, емоційних розладів і ін
Неврити черепних нервів зустрічаються більш ніж у половини хворих. Найбільш часто уражається VII пара черепних нервів, нерідко з парезом лицьових м’язів, онімінням і поколюванням ураженої половини обличчя, болями в області вуха абонижньої щелепи, без чітких порушень чутливості. Можуть дивуватися також окорухові, зорові, слухові, рідко IX-Х пари черепних нервів. Поразка периферичних нервів спостерігається в 1 ^ хворих. Виникають корінцеві розлади чутливості в шийному, грудному, поперековому відділах хребта. Хворі скаржаться на болі, оніміння, поколювання, відчуття повзання мурашок, печіння і т. д. При обстеженні виявляють зниження рухових функцій певних груп м’язів, зниження сухожильних рефлексів і різну ступінь порушення чутливості. Відзначається асиметрія виявлених порушень.
Одне з типових неврологічних розладів – синдром Баннварта, який включає серозний менінгіт і поразка корінців спінальних нервів з переважною локалізацією в шийно-грудному відділі хребта. Неврологічні порушення звичайно повністю зникають через 1 міс, але можуть рецидивувати і набувати хронічний перебіг. Поразка нервової системи може бути єдиним проявом БЛ, коли общеінфекціонние синдром і еритема відсутні. У цьому ж періоді, на 5-му тижні, приблизно у 8% хворих виникають кардіальні порушення: біль, неприємні відчуття в області серця, перебої серцевих скорочень. Може розвиватися міокардит, перикардит. Тривалість кардіальних симптомів – від кількох днів до 6 тижнів. Протягом усього другого періоду зберігається слабкість, мігруючі болі в кістках, м’язах, суглобах.
Третій період характеризується ураженням суглобів. Він починається через 2 міс. і пізніше від початку хвороби, іноді через 2 роки. Здебільшого уражаються великі суглоби, особливо колінні, нерідко з однобічною локалізацією. У ряді випадків розвивається симетричний поліартрит. Артрити, як правило, рецидивують протягом декількох років і набувають хронічного перебігу з деструкцією кісток і хрящів.
У пізньому періоді захворювання перебування збудника в організмі хворого призводить до хронічного перебігу хвороби Лайма.
Хронічна хвороба Лайма протікає з чергуванням ремісій і рецидивів, іноді набуває безперервно рецидивуючий характер. Найбільш частим синдромом є артрит. Розвиваються типові для хронічного запалення зміни: остеопороз, витончення і втрата хряща, рідше – дегенеративні зміни.
Нерідко зустрічається ураження шкіри у вигляді доброякісної лімфоцітоми, яка являє собою щільний, набряклий, яскраво-малинового кольору інфільтрат (або вузлик), злегка болючий при пальпації, що розташовується на мочці вуха або навколо соска молочної залози і зберігається від декількох днів до місяців і навіть років .
Інше, типове для пізньої стадії поразка – хронічний атрофічний акродерматит: цианотично-червоні плями на розгинальних поверхнях кінцівок, що мають тенденцію до периферичного росту, злиття, періодичного запалення. Поступово шкіра на місці плям атрофується і набуває вигляду цигаркового паперу. Процес розвивається протягом декількох місяців і років.
Енцефаломієліт має схожість з розсіяним склерозом. Спостерігаються психічні порушення – розлади пам’яті, сну, мови та ін
Полиневропатий супроводжуються порушенням чутливості, дистальними парестезіями, корінцевим болями і пр.
Затяжний і хронічний перебіг бореліоз іноді призводить до часткової або повної втрати працездатності.
Поділ на стадії є умовним і клінічні прояви всіх періодів хвороби в одного хворого необов’язкові. В одних випадках може бути відсутнім перша стадія, в інших – друга або третя. Іноді хвороба маніфестується тільки в хронічній стадії, тому лікар загальної практики (ВОП) повинен пам’ятати, що хворих з артритами, поліневропатією,енцефаломієлітом і іншими синдромами, характерними для БЛ, необхідно обстежити для виключення бореліоз.
Всі укушені кліщами і перехворіли БЛ підлягають диспансерному спостереженню протягом 2 років. Диспансеризація здійснюється лікарем-інфекціоністом.
Хворі та особи з укусом кліща через 3-6-12 місяців і через 2 роки обстежуються клінічно і серологічно. За показаннями проводять консультації кардіолога, ревматолога, невропатолога, виробляють ЕКГ-дослідження, дослідження крові на СРБ, сіалова кислоту, ревматоїдний фактор.
Особливої уваги заслуговують вагітні, укушені кліщем. У зв’язку з відсутністю засобів специфічної профілактики і відомим тератогенна дія Боррель на ранніх термінах вагітності, питання збереження вагітності доцільно вирішувати індивідуально. Переривання вагітності може проводитися в будь-якому стаціонарі міста.
При виникненні пізніх проявів бореліоз пацієнти лікуються в спеціалізованих стаціонарах (ревматологічному, неврологічному, кардіологічному) за клінічними показаннями. Реконвалесценти бореліоз із залишковими явищами спостерігаютьсявузькими спеціалістами залежно від ураження тієї чи іншої систем (невропатологом, кардіологом, ревматологом).
Протягом 2017 року в Варвинському районі зареєстровано 1 випадок захворювання на Хворобу Лайма, за 2016 рік – 2 випадки.
Велике значення для профілактики зараження має правильне видалення кліща.
У зв’язку з відсутністю заходів специфічної профілактики особливе значення має виявлення хворих по ранніх клінічних ознаках і обов’язкова антибіотикотерапія з раціональної схемою, що дозволяє уникати важких пізніх ускладнень.
Керуючись Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», рекомендуємо:
- Дотримання заходів індивідуального захисту від нападу кліщів.
-
Велике значення для профілактики зараження має правильне видалення кліща.При виявленні на шкірі кліща, який присмоктався до шкіри, кліща накривають ватою, змоченою яким рідким маслом (вазеліном, соняшниковим, оливковою), на 30-60 хв. Потім шляхом захоплення пінцетом у краю хоботка кліща видаляють зі шкіри обережними дотичними або обертальними рухами, не допускаючи його розриву. Пошкоджену шкіру обробляють 3% перекисом водню і настоянкою йоду. Негайно звертайтесь до лікарні за медичною допомогою.
|