Сказ - раньова інфекція, при якій зараження найчастіше відбувається при покусі. У повсякденному житті можуть мати місце випадки зараження при ослинені пошкоджених шкірних покривів і слизових оболонок людини хворими на сказ тваринами, при розробці туш тварин, контакті із забрудненою слиною шкірою.

Збудник сказу - вірус, який живе і розмножується лише в живому організмі, - в головному і спинному мозку. Велика кількість його накопичується в слинних залозах.

Джерелами сказу є дикі тварини, головним чином із сімейства собачих (вовки, лисиці), а також кажани. Небезпека цих тварин обумовлена наявністю в їх слині великої концентрації вірусу (у вовків - в 90-100%, лисиць - в 80-90%, собак і кішок - в 50%).

На даний час існує вірогідність зараження при контакті з лисицею - 98 %, так як всі лисиці є носіями вірусу сказу, але не всі хворіють.

Хворі сказом тварини виділяють вірус із слиною вже в останні дні інкубаційного періоду - за 7-10 днів до появи клінічних проявів і впродовж усього періоду хвороби. Тяжкість клінічних проявів залежить від багатьох чинників: місця проникнення вірусу в організм, його кількості, стану організму людини або тварини. Вірогідність зараження при укусах хворим собаками становить 14%, лисицями - до 30%, вовками - 70%. Тривалість інкубаційного періоду залежить від локалізації укусу (обличчя, шия, нижні або верхні кінцівки, тулуб). У людини інкубаційний період може тривати місяцями, в середньому 30-90 днів, найкоротший - 7 днів. Враховуючи те, що вірус в слині з'являється за 7-10 днів до появи клінічних симптомів, спостереження за тваринами, що нанесли укуси людям, проводиться в 10-денний термін.

Успішне вирішення проблеми боротьби зі сказом тварин може бути здійснене лише при спільній взаємодії населення з відомчими службами: ветеринарною, лікувально-профілактичною, санітарно-епідеміологічною, комунальною, службою лісового господарства, з органами внутрішніх справ та іншими.

Основні заходи профілактики сказу, направлені на джерело збудника захворювання, повинні неухильно виконуватися відомчими службами:

- ветеринарною - організація і проведення щеплень домашнім і диким тваринам, проведення лабораторних досліджень на сказ;

- комунальною - організація вилову бродячих тварин силами спеціально організованих бригад та розміщення їх у притулках;

- лісового господарства - проведення заходів щодо підтримки оптимальних розмірів популяції лисиць і проведення моніторингу на сказ серед диких тварин;

- органами внутрішніх справ - здійснення контролю за виконанням громадянами правил утримання домашніх тварин.

На сьогодні одним із важливих завдань є будівництво притулків для бродячих тварин. Фінансування зазначених заходів місцевими органами не передбачається як в області, так і в цілому по країні. Введення в дію законів про захист тварин від жорстокого поводження, які забороняють знищення бродячих тварин, спонукало до неконтрольованого збільшення їх чисельності в населених пунктах.

Головним завданням лікувально-профілактичної служби є надання якісної антирабічної допомоги постраждалим від укусів тваринами.

Необхідно пам'ятати, що тварин, які нанесли укуси, необхідно ізолювати і проводити за ними 10-денний ветеринарний нагляд.

Категорично забороняється знімати шкури із тварин, підозрілих на захворювання, і полеглих. Шкури спалюють або закопують на глибину до 2 метрів. Знімати шкури з клінічно здорових тварин можна в гумових рукавичках. Руки ретельно миють в мильному розчині, а потім протирають дезинфікуючими засобами.

Постраждалі від укусів, ослинення та подряпані бродячими, домашніми або дикими тваринами, повинні негайно звернутися за медичною допомогою в травматологічні пункти або хірургічні кабінети поліклінік за місцем проживання для отримання невідкладної допомоги і вирішення питання про проведення лікувально-профілактичної імунізації. При можливості необхідно самостійно промити рану значною кількістю мильної води, краї рани змазати 70-градусним спиртом або 5% розчином йоду, накласти асептичну суху пов’язку і звернутися до лікаря.

Необхідно пам'ятати, що захворювання гідрофобією(сказом) завжди закінчується смертю.

Для лікування застосовується антирабічна вакцина та імуноглобулін, які є абсолютно нешкідливими для людини. Курс лікування складається із 6 ін’єкцій антирабічної вакцини. Імуноглобулін призначається лише при тяжких укусах.

Антирабічне лікування в Україні є безкоштовним.