За 11 місяців 2017 року в Варвинському районі зареєстровано – 15 випадків рота вірусних інфекцій, в тому числі – 14 дітей.

Ротавірусні інфекції (РВІ) – це хвороба, що зумовлена високими темпами їх поширення, надзвичайною вірулентністю збудників, їх стійкістю в природі. За даними ВООЗ, із всих випадків захворювань на рота вірусні інфекції - одна чверть закінчується летально серед хворих на діарею.

На ротавірусний гастроентерит хворіють люди всіх вікових груп, але переважно діти перших років життя і люди літнього віку.

В Україні періодично реєструються випадки захворювання на рота вірусні інфекції, з водним чи побутовим шляхом передачі.

Ротавірус включає велику кількість вірусів, які спричиняють гастроентерити у тварин та людей. Цей вірус стійкий в навколишньому середовищі та стійкий до ультрафіолетового опромінення та провітрювання.

Відомо, що у фекаліях він зберігається від кількох тижнів до 7 місяців. Декілька тижнів здатний зберігатися у питній та рекреаційній воді, кілька днів за помірної вологості — у повітрі та на непористій поверхні, не менше, ніж 4 години — на шкірі рук. Ротавіруси також тривалий час зберігаються на харчових продуктах: на овочах за температури +4°С інфекційно активні віруси зберігались протягом 25—30 діб. Ротавіруси стійкі до дії ефіру, хлороформу та інших органічних розчинників, а також до ультразвуку. Вони повністю вбиваються під впливом УФ-опромінювання протягом 15 хв, 8% розчину формальдегіду — 5 хв, 70% етанолу — 30 хв, 2% розчину фенолу або 1% розчину пергідролю — 1 год.

Ротавіруси втрачають інфекційну активність під час кип'ятіння протягом 30 хв. Інкубаційний період ротавірусної інфекції триває від 15 год до 3 діб, але частіше не перевищує 48 год.

Особливими ознаками хвороби є: діарея, температура, блювання та інтоксикація. Хвороба починається гостро. Першими ознаками є слабість, пониження апетиту, нудота і блювання, діарея, біль в епігастральній області живота, підвищення температури до 38—39°С. Основним признаком є діарея, фекалії водянисті, у великій кількості, жовтого або жовто-зеленого кольору, пінисті, бризкаючі, з різким кислим запахом, часто спостерігають симптоми респіраторних уражень, що відрізняє РВІ від інших кишкових інфекцій.

Основним джерелом захворювання є хвора людина або вірусоносій, які виділяють віруси з фекаліями.

Механізмом передачі збудника є фекально-оральний, що реалізується в побутових і виробничих умовах через воду, харчові продукти, різні предмети побуту, посуд, технологічне обладнання, інвентар, забруднені руки тощо.

Практично одночасно з першими проявами хвороби починається виділення ротавірусів з фекаліями і продовжується протягом 7—10 днів.

Порушення правил виготовлення їжі може стати причиною виникнення захворювання.

Іноді, при не дотриманні технологічного процесу, забруднення продуктів спостерігається в молочних продуктах (молоко, сметана, сир, вершки, бринза, кефір, біфівіт, ацидофільне молоко, напої з плодів шипшини та сухофруктів і різні каші).

Профілактичні заходи включають:

• охорона та загальне оздоровлення навколишнього середовища;
• покращення санітарно-гігієнічного стану і комунального обслуговування населених пунктів;
• забезпечення суворого дотримання санітарних норм водопостачання і каналізації;
• удосконалення дезінфекційних заходів на підприємствах з виробництва і реалізації харчових продуктів.
• знезараження приміщень (УФ-опромінювання за допомогою ламп із розрахунку 1,0—1,5 вт/м³ з експозицією 30—40 хв). Опромінювання можна проводити тільки за відсутності людей та після вологого прибирання приміщення із застосуванням деззасобу.
• працівників харчових об'єктів і осіб, що до них прирівнюються, допускають до роботи після виписки із стаціонару чи лікування вдома на підставі довідки про одужання і негативного результату лабораторних досліджень про знаходження рота вірусу у фекаліях.
• Дотримуватись правил особистої гігієни при приготуванні їжі та під час її реалізації.
• Не допускати потрапляння забруднених продуктів до приготування страв, без санітарної обробки.
• Не допускати продуктів із просроченим терміном приготування до вживання в їжу та приготуванні страв

В разі підозри на захворювання – негайно звертатись до лікаря і не займатись самолікуванням.