Про епідемічну та епізоотичну ситуацію
щодо зоонозних інфекцій у 2016 р.
Як і в попередні роки проблема профілактики інфекційних хвороб, спільних для людей і тварин на сьогодні залишається надзвичайно актуальною.
Захворюваність населення країни у 2016 році, не перевищувала середні багаторічні показники. За даними Державної статистичної звітності, не зареєстровані випадки захворювань на туляремію, сибірку, орнітоз, реєструвалися поодинокі випадки захворювань на бруцельоз, лістеріоз, але є всі умови для їх поширення.
Географічні умови України з її різноманітними ландшафтами, фауною, екологічними умовами, на які значний вплив має діяльність людини, визначають потенційні можливості формування та укорінення серед дикої фауни значної кількості природних осередків багатьох інфекційних хвороб, спільних для людей та тварин, із відповідними «резервуарами» (джерелами) та переносниками збудників цих хвороб.
Вся територія країни (за виключенням м. Києва) є ензоотичною щодо туляремії, зареєстровано 13,5 тис. стаціонарно-неблагополучних щодо сибірки пунктів, серед диких тварин постійно виявляється циркуляція збудників бруцельозу, лістеріозу.
Практично щороку виявляються нові ензоотичні території з туляремії, лістеріозу, залишається ризик інфікування збудником бруцельозу
Наявність значної кількості природних та антропургічних осередків цих хвороб, сприятливі погодні умови для виживання і розмноження дрібних ссавців, основних «резервуарів» (джерел) та переносників збудників цих хвороб (переважно членистоногих), зменшення в останні роки обсягів дератизаційних заходів, у зв’язку з проведенням АТО в східних регіонах, їх недостатнім фінансуванням, що створює постійну загрозу ускладнення епізоотичної та епідемічної ситуації серед тварин та людей. Відсутність реєстрації окремих хвороб та спорадичний рівень захворюваності інших швидше свідчать про те, що рівень їх захворюваності не відображає реальну ситуацію, а заходи щодо їх виявлення є недостатні.
Туляремія. Епідемічна ситуація з туляремії в останнє десятиріччя не стійка. Щороку (за виключенням 2016 р.) реєструються поодинокі випадки захворювань серед населення, що мешкає на територіях із природними вогнищами туляремії, серед осіб, які не щеплені проти цієї хвороби. Крім того, згідно повідомленню Національної військової медичної академії (матеріали конференції у квітні 2017 року) в зоні АТО виявлено у 7 військовослужбовців позитивні титри антитіл на туляремію, у 3 із них поставлено діагноз «орофарингіальна форма туляремії».
За 5 місяців 2017 року зареєстровано 1 випадок захворювання на туляремію в Сумській області на території ендемічній з туляремії.
Незважаючи на відсутність в 2016 році захворювань на туляремію, проводилися заходи щодо її профілактики.
За даними галузевої ф-40 «Здоров» серологічно обстежено 240 хворих та осіб з підозрою на туляремію, позитивних результатів не отримано (в 2015 р. - 264 особи, діагностовано 1 випадок захворювання Волинським ОЛЦ МОЗ). Найбільша кількість осіб з підозрою на захворювання обстежена Волинським, Івано-Франківським, Тернопільским, Черкаським ОЛЦ МОЗ.
При обстеженні 255 осіб з профілактичною метою позитивних результатів не виявлено (у 2015 році обстежено 304 особи, результати негативні).
Епізоотичний моніторинг щодо туляремії потребує покращення:
-Проводилися обстеження населених пунктів, неблагополучних по туляремії. За даними галузевої звітності (ф.40-здоров) – із 1736 пунктів, обстежено 503 (29,0%). Найменший відсоток обстежених у Львівській – 14,7% (11 із 74), Рівненській – 9,7% (14 із 144), Хмельницькій – 8,65 (23 із 267), Чернігівській -18,9% (77 із 408) областях. Повністю обстежені всі зареєстровані пункти у Вінницькій, Запорозькій, Київській, Херсонській і Черкаській областях;
-З метою проведення епізоотологічного моніторингу за туляремією у регіонах країни проведено 500 польових виїздів, при запланованих 538 (92,9%) (у 2015 році - 440). Відпрацьовано 75707 пастко днів (у 2015 р. – 66734), відловлено 8701 дрібних ссавців (у 2015 р. – 5568), зібрано 52119 ектопаразитів, (у 2015р.- 52568), 4669 пелеток хижих птахів ( у 2015 р. – 5532), 475 проб субстратів (у 2015 р. – 440), відібрано 1441 проба води із природних та штучних водоймищ, ( у 2015 р. – 1310).
Виявлено 8 нових ензоотичних територій: 5 у Львівській області та 3 у Сумській.
-Не проводилися виїзди на обласному рівні у Хмельницькій області, незначна кількість виїздів запланована у Запорізькій (3), Кіровоградській (4), Тернопільській (3), Херсонській (5) областях;
- План польових виїздів по країні виконано на 93 %. Не проводилися виїзди та епізоотологічний моніторинг у Хмельницькій області (нема біолога). Кількість виїздів в цілому збільшилась, однак відмічається низький відсоток виконання зазначеного плану у Сумській (83%), Закарпатській, Волинській, Одеській (78%), Львівській, Полтавській (73%), Житомирській і Миколаївській (63%) областях;
- Не відбиралися пелетки (ефективний рекогносцирувальний метод пошуку) у Львівській, Полтавській, Чернігівській областях, м. Києві (регулярно). Недостатньо відбирали у Харківській — 9, Житомирській — 17, Херсонській — 18 областях. Найбільшу кількість пелеток відібрано у Кіровоградській — 880, Миколаївській — 704, Черкаській — 579, Хмельницькій — 408 областях;
- Ектопаразити у незначній кількості передані в лабораторію у Харківській -118, Дніпропетровській -362 областях. Найбільшу кількість зібрано у Вінницькій -14625, Львівській – 6870, Хмельницькій – 3096, Житомирській – 2896 областях.
- Субстрати відбиралися лише в 12 областях – Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Кіровоградській, Полтавській, Одеській, Херсонській областях, найбільша кількість в Житомирській – 114, Вінницькій - 107 та Харківській - 105 областях.
- Проби води не відбиралися у Миколаївській та Чернігівській областях.
- у незначній кількості відловлені гризуни у Київській (51), Івано-Франківській (54) областях, недостатньо відпрацьовано пастко-діб у Запорізькій — 300 пастко-діб (п.д.) та Чернігівській — 517 п.д. В той час як у Волинській області відпрацьовано 10550 п.д., у Львівській — більше 7 тис., біля 6 тис. — у Рівненській і Черкаській, біля 5 тис. — у Вінницькій і м. Києві.
Обсяг бактеріологічних досліджень об’єктів довкілля становить 55242 проб. Лабораторією ОНІ ДУ «Волинський обласний лабораторний центр МОЗ України» ізольовано 1 штам F.tularensis від кліщів D.pictus (Любешівський р-н). У 2015 році виділено 3 штами від кліщів ДУ «Сумський обласний лабораторний центр МОЗ України».
Серологічними методами досліджено 20715 проб із довкілля (15797 аналізів), з них 446 проб були з позитивними результатами, що становить 2,2%. Найбільша питома вага позитивних результатів – у Чернігівській – 19,2% (34), Львівській – 14,8% (99 проб), Тернопільській – 14,4% (26), Хмельницькій – 10,4% (51), Рівненській – 10,2% (57), Сумській – 6,9% (20), Запорізькій – 5,2% (29), Київській – 4,3% (13), Одеській –3,8% (12), Житомирській – 3,3% (19) областях. Не виявлено позитивних результатів досліджень в Івано-Франківській, Полтавській, Херсонській, Чернівецькій областях та м. Києві. У 2015 р. досліджено 18002, з них із позитивним результатом 424 (2,3%). Дослідження проводились також методом ПЛР (Вінницький, Київський, Харківський, Херсонський ОЛЦ). Проведено 1415 аналізів, результати негативні.
Простежується тенденція до зменшення обсягів дератизаційних та дезінфекційних заходів. Площа оброблених полів становить 49542.7 тис. га (у 2015 р. - 65136). Відсутні такі дані у донесеннях Волинської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Харківської, Херсонської, Чернівецькій і Чернігівській областей. Проведено дератизаційні та дезінсекційні роботи в населених пунктах, місцях масового відпочинку населення та рекреаційних зонах на площі 33279.2 тис.м2 проти 76701,3 тис.м2 у 2015 р. (зменшення обсягів на 50,4%). Відсутні дані у донесеннях Волинської області.
Щеплення людей проти туляремії, як і в попередні роки, не проводилися через відсутність туляремійної вакцини, тулярину (Останні щеплення в більшості областей проводились у 2010 р.). Через відсутність тулярину не проводилось визначення рівня імунного прошарку з туляремії серед населення, за виключенням Івано-Франківської області ( 12 проб).
Бруцельоз. Епідемічну ситуацію з бруцельозу можна вважати відносно благополучною – реєструються поодинокі випадки захворювань. У переважній більшості інфікування хворих відбувається за межами України, в інших країнах світу (Кавказу, Північного Кавказу, Середньої, Малої Азії, Росії, Балкан). Останні випадки бруцельозу в Україні зареєстровані серед великої рогатої худоби (ВРХ) у 1992-му, серед свиней – у 2008 роках.
В той же час, за останні 5 років реєструвалися місцеві випадки захворювань людей на бруцельоз: 2013 – в м. Одесі, 2014 р. – у Київській області, що були пов’язані з професійною діяльністю хворих (обробка сирого м’яса, приготування м’ясної сировини, ковбас), а також вживанням молочних та молочно - кислих продуктів, придбаних на ринках.
У 2016 році, як і в попередньому році зареєстровано випадок захворювання на бруцельоз (хронічна форма) у Харківській області у прибулого з Йорданії. Вірогідний фактор передачі збудника інфекції - молоко кози, що вживав захворілий без термічної обробки.
За 5 місяців поточного року зреєстровано 2 випадки захворювань людей на бруцельоз у Дніпропетровській (завезений із Азербайджану) та Донецькій (м. Маріуполь - випадок місцевий, джерело збудника не встано-влено) областях, на 1 випадок більше попереднього року.
При серологічному дослідженні 325 осіб з підозрою на бруцельоз – в 3 пробах результат позитивний (3 у Хмельницькій області), в анамнезі даних осіб відмічалось захворювання на бруцельоз. Згідно інформації Держпродспоживслужби проведено 1932,413 досліджень серед тварин, що становить 75,7% від запланованих. Як і в попередні роки, позитивні результати не виявлено.
Вищевказане свідчить про активність епізоотичного процесу з бруцельозу в країні (циркуляцію збудника), що може сприяти інфікуванню людей, тварин і потребує продовження та вдосконалення моніторингу за цією особливо небезпечною інфекційною зоонозною хворобою.
Сибірка. Випадки захворювань людей на сибірку не реєструються з 2012 року, однак існують сприятливі умови для її поширення, так як в країні зареєстровано більше 13,5 тис. стаціонарно неблагополучних пунктів із сибірки.
У 2016 році обстежено 2 особи з підозрою на сибірку (Вінницька та Одеська області) з негативними результатами. Досліджено 1568 проб з об’єктів довкілля, результати негативні. Слід відмітити, що лабораторії ОНІ Львівського, Харківського і Херсонського обласних лабораторних центрів впровадили дослідження методом ПЛР (всього проведено 492 аналізи, результи негативні).
Щеплення тварин проти сибірки проводились у всіх регіонах. Всього щеплено 3253,447 голів ВРХ, що складає 95,5 % від плану.
Лістеріоз. Зареєстровано 8 випадків захворювань на лістеріоз (в т.ч. у 2 новонароджених) – у Дніпропетровській (3), Волинській (2) та по 1 випадку у Вінницькій, Харківській областях (у 2015 р. – 3 випадки). У всіх випадках діагноз захворювань лабораторно підтверджено, виділено L.monocytogenes.
У 35-річної мешканки м. Харкова при обстеженні в зв’язку з передчасними пологами та у її недоношеної дитини вставлено діагноз: ранній перинатальний сепсис лістеріозної етіології, який підтверджено 19.11.2016 р. в лабораторному центрі ДУ «Харківський обласний лабораторний центр МОЗ України». Епідемічно випадки пов’язані між собою. Джерелом інфікування новонародженого була мати, шлях передачі збудника – трансплацентарний.
Три випадки захворювань на лістеріоз зареєстровано у Дніпропетровській області. Жителька м. Жовті Води 1939 р.н., померла від гострого гнійного менінгіту лістеріозної етіології. Ймовірним фактором передачі було – вживання без термічної обробки молочних продуктів, придбаних у невідомих приватних осіб.
Новонароджений 10.03.2016 р. чоловічої статі, що народився в термін 37 тижнів, м. Кривий Ріг, госпіталізований в КЗ «Криворізька МКЛ №8», клінічний діагноз — ентеровірусна інфекція неясного ґенезу, токсикоексикоз; помер 7.08.2016. Дитина знаходилась на штучному вигодуванні, споживала воду, соки, суміші. Джерело збудника інфекції і фактори передачі не встановлені.
Жителька м.Кривий Ріг (1976 р.н.) захворіла 23.09.2016 р., госпіталізована у Криворізьку інфекційну лікарню №1 з діагнозом гострий менінгіт. Джерело збудника хвороби, шлях та фактор передачі не встановлені.
В інших регіонах, де зареєстровано по одному випадку захворювання, всі захворілі після проведеного лікування виписані в задовільному стані. Джерела збудника інфекції і фактори передачі не встановлені. Вірогідним фактором передачі у дорослих могли бути молоко та молочні продукти, придбані у невідомих осіб; джерелами збудника інфекції - гризуни та сільськогосподарські тварини, на яких вказували захворілі.
Звертаємо увагу на випадки смерті новонароджених, з патологічного матеріалу яких ізольовано L. monocytogenes, однак їх матерям діагноз лістеріозу не встановлено (Запорізька, Хмельницька області).
Кількість захворювань на лістеріоз за 5 місяців 2017 року складає 5 випадків (0,13 на 100 тис.). Захворювання зареєстровані у 12 областях та м. Києві. По одному випадку у Житомирській, Закарпатській областях та 3 випадки в м. Києві.
Протиепідемічні заходи у вогнищах лістеріозу здійснені при участі працівників лабораторних центрів, медичних установ УОЗ та Держпродспоживслужби.
Всього лабораторними центрами обстежено: 582 хворих та осіб з підозрою на лістеріоз (бактеріологічним методом), з них із позитивним результатом 12 (2%), серологічним методом — 131 осіб, позитивний — 1. Обстеження з профілактичною метою бактеріологічно проводились у Волинській (1428 осіб) та Закарпатській (31 осіб) областях. Позитивних результатів не виявлено.
При лабораторному дослідженні 53032 проб із об’єктів довкілля отримано 5 позитивних результатів (Закарпатський ОЛЦ).
Проводилися лабораторні дослідження (сільськогосподарських) домашніх тварин – 6,472 тис.досліджень, що становить 55,3% від запланованих. Визначено позитивно реагуючих тварин у двох випадках (собака та ДРХ).
Заходи щодо запобігання зоонозним інфекціям проводилися, в основному, згідно відповідних законодавчих та нормативних актів, в той же час залишається ряд проблемних питань:
- не дивлячись на спорадичний рівень захворюваності на туляремію та інші зоонозні захворювання є умови для ускладнення епідемічної ситуації з цих інфекційних хвороб (практично вся територія країни, за виключенням м. Києва, є ензоотичною щодо туляремії, зареєстровано 13,5 тис. стаціонарно неблагополучних пунктів щодо сибірки, практично щороку виявляються нові ензоотичні території щодо туляремії, лістеріозу, постійно існує ризик інфікування збудником бруцельозу громадян України при відвідуванні країн, неблагополучних з бруцельозу; залишаються активними природні осередки бруцельозу;
- через недостатнє фінансування відбулося значне скорочення обсягів дератизаційних і дезінсекційних заходів, зокрема, не проводиться 2-х разова суцільна дератизація на об’єктах епідризику;
- не на відповідному рівні проводиться епізоотологічний моніторинг в більшості областей, що не дозволяє у повному обсязі визначити епідемічні ризики щодо вищевказаних хвороб та обсяг профілактичних заходів, в той же час, як і раніше, дані серологічних досліджень об’єктів довкілля свідчать про збереження активності природних вогнищ цих хвороб; ускладнює проведення зазначених заходів і епідемічну ситуацію проведення АТО у Донецькій та Луганській областях (випадки туляремії серед військовослужбовців в зоні АТО);
- як і раніше, через відсутність туляремійної вакцини та тулярину не проводяться профілактичні щеплення не тільки мешканцям неблагополучних територій, а навіть контингентам епідризику, внаслідок чого неухильно збільшується прошарок населення, у якого відсутній імунітет до туляремії;
- недостатня насторога медичних працівників щодо зоонозних інфекцій (не всі контингенти з діагнозами, що не виключають ці інфекції обстежуються лабораторно), недостатньо ретельно з’ясовується епіданамнез, потребує покращення якість епідрозслідування вогнищ зоонозних інфекцій зокрема, лістеріозу та проведення протиепідемічних заходів у вогнищах;
- не на належному рівні проводиться робота по гігієнічному навчанню і вихованню населення щодо заходів попередження вищевказаних хвороб.
Прошу прийняти зазначену інформацію до уваги та керівництва в роботі.
Рекомендуємо:
- проводити дератизаційні заходи 2 рази на рік;
- провести навчання медичних працівників з питань епідеміології, клініки, диференціальної діагностики, лікування і профілактики зоонозних інфекцій, звернути увагу на збір епідемічного анамнезу в осіб, які перебували в країнах, де реєструвались захворювання на зоонозні інфекції.
Копію протоколу проведених занять подати в Варвинське районне лабораторне відділення - до 20.09.2017 року
| 
