Викидаючи відпрацьовану батарейку разом з іншими відходами, ми навіть не здогадуємося, що вбиваємо довкілля та самих себе. Малесенька батарейка нафарширована такими токсинами, що здатна отруїти щонайменше 20 квадратних метрів ґрунту та викликати ракові захворювання.

Щодня в Україну імпортується 10-12 тонн батарейок на день. В користуванні українців біля мільярда батарейок, що містять 9 тонн ртуті. Відсутність системи збору батарейок призводить до значного забруднення навколишнього середовища та негативно впливає на стан здоров’я людей.

Батарейки містять важкі метали: кадмій, свинець, літій та ртуть. Коли батарейка потрапляє на сміттєзвалище, її оболонка з часом руйнується і всі хімічні елементи потрапляють у навколишнє середовище. “Цинк розчиняється в землі і забруднює ґрунтові води. Хлор – агресивна речовина, яка буде реагувати з іншими активними речовинами. Влітку батарейки разом із загальним сміттям тліють або горять, при цьому виділяються важкі метали і діоксини в атмосферне повітря. Діоксини вражають все живе навіть у малих концентраціях, при цьому збільшується сприйнятливість організму до інфекцій та онкологічних захворювань.

Одна пальчикова батарейка забруднює 20 кв. м ґрунту глибиною 5 м, який на наступні 50 років стає непридатним для сільського господарства через високий вміст важких металів. Ця площа у лісовій зоні становить територію проживання двох дерев, двох кротів і одного їжака. Важкі метали просочуються у ґрунтові води, вода потрапляє у річку, а потім у наші будинки. Викинувши чотири батарейки, ми забруднимо дві грядки з полуницею і дві грядки з картоплею. Одна батарейка забруднює 400 л води.

З часом токсичні речовини, які виділяє батарейка, накопичуються в організмі людини. Хром та кадмій накопичуються у нирках, мідь – у шлунково-кишковому тракті, ртуть вражає центральну нервову систему і нирки. Потрапивши у воду, ртуть перетворюється у метил-ртуть, яка є токсичнішою за ртуть. Малі водні мікроорганізми поглинають метил-ртуть, а їх, в свою чергу, поїдають риби. Люди, які споживають таку рибу, можуть захворіти на хворобу Мінамата, головними ознаками якої є порушення зору та слуху, неврологічні розлади. Свинець накопичується в кістках у вигляді нерозчинної сполуки, переходить у кров і може викликати отруєння організму, спричинює захворювання мозку і нервові розлади. Кадмій блокує роботу ферментів, вражає печінку та здатний викликати ракові захворювання.

Щоб усього цього уникнути, достатньо викидати використані батарейки не у смітник, а у спеціальні пункти збору.

З кожним роком гостро постає питання утилізації відпрацьованих батарейок. Утилізація не усуває усі проблеми, але значно зменшує їх завдяки тому, що дає «нове життя» батарейці, або, принаймні, її частині. Після переробки з компонентів батарейки отримують сухі розподілені хімічні елементи (кольорові метали та мінерали) і сортовані відходи з упаковки (картон і пластик), які в подальшому використовуються у виробництві.

В Україні утилізацією батарейок займається державне підприємство «Аргентум» (Львів) – єдиний завод в Україні. Він переробляє відходи, які містять хімічні елементи. Завод працює періодично, що викликано відсутністю сировини для виходу на робочі об’єми. Він приймає батарейки на складування для переробки, яку проводить за наявності достатньої кількості сировини.