Лептоспіроз - гостра інфекційна хвороба з групи зоонозів, що супроводжується гарячкою, симптомами загальної інтоксикації, ураженням нирок, печінки, серцево-судинної, нервової систем. Враховуючи природно-географічні умови Чернігівщини (наявність озер та річок), епідемічна та епізоотична ситуація по лептоспідозу залишається напруженою. 

Джерело інфекції є мишоподібні гризуни (щури, миші), домашні (велика рогата худоба, свині, собаки) і промислові (лисиці, песці) тварини, які виділяють збудника в зовнішнє середовище з сечею, таким чином заражаючи грунт, воду, харчові продукти, особливо ті, які зберігаються у погребах та складських приміщеннях, предмети побуту тощо. В основному хворіють на лептоспіроз: рибалки, люди, які утримують господарство (ВРХ, свиней, кролів, кіз та птицю, яким в корм використовують сіно та підстилку).

Хвора людина не становить небезпеки для інших.

У відкритих водоймищах лептоспіри можуть виживати до 1 місяця, у вологому грунті - до 270 днів, добре переносять морози. Швидко гинуть в кислому середовищі, миттєво - при кип'ятінні. Основними шляхами зараження лептоспірозом серед населення є догляд за домашніми тваринами, купання, рибальство, вживання у їжу забруднені лептоспірозом харчові продукти та воду, при заготівлі сіна та проведення робіт в господарстві повязаних з прибиранням соломи та підстилки.

Від моменту зараження та до початку клінічних проявів проходить від 6 до 20 днів. З'являється гарячка з підвищенням температури тіла до 38-40º, сильний головний біль, а також біль у м'язах, особливо нижніх кінцівок, що є одним з найхарактерніших ознак захворювання. У деяких випадках захворювання може починатися як гостре респіраторне вірусне захворювання.

Своєчасність звернення до лікаря зменшує ризик ускладнень печінки та нирок, що можуть призвести до летальності. Після перенесеного захворювання залишається стійкий типоспецифічний імунітет.

Основні заходи профілактики спрямовані перш за все на ліквідацію джерела заразного початку. Вхідними воротами збудника лептоспірозу є ушкоджені ділянки шкіри, слизові оболонки очей, ротової порожнини. Не менш важливим процесом у ліквідації джерела інфекції є проведення комплексних дератизаційних заходів, які останнім часом не проводяться або проводяться у недостатній кількості. Відсутність дератизаційних, санітарно-профілактичних та заходів специфічної профілактики в подальшому може призвести до виникнення нових спорадичних випадків захворювання. Проте дотримання заходів профілактики допоможе захиститися від небезпечного захворювання та зберегти життя.