Ботулізм – це харчове отруєння, зумовлена споживанням продуктів, в яких накопичилися ботулотоксини.

 Причини хвороби:

причиною ботулізму найчастіше стають продукти домашнього консервування – м'яса, риби, рідше - овочів. Потенційно небезпечними є усі консервовані продукти, які були погано вимиті, неправильно/недос-

татньо термічно оброблені, транспортувались або зберігались нена-

лежним чином. Навіть консерви, у яких все гаразд з терміном придатності, виглядом і смаком, можуть бути зараженими: ботулізм не можна визначити за кольором або смаком, мікроорганізм, який спричиняє хворобу, не псує продукти.

Також ботулізм може виникнути внаслідок споживання в'яленої чи копченої риби та будь-яких виробів з м'яса (ковбаси, шинки тощо). Найчастіше причиною ботулізму стають в'ялені або копчені  продукти домашнього приготування, проте реєструються і випадки хвороби після вживання продуктів вироблених у промислових умовах. Це трапляється у випадку не дотримання відповідних вимог під час заготівлі, переробки чи зберігання продукту.

Значно рідше ботулізмом можна заразитись через рани, так само рідко мікроорганізм передається від матері до дитини через грудне молоко.

Наразі невідомі випадки ботулізму, пов’язані із уживанням свіжих промитих та правильно проварених чи обсмажених продуктів.

Щоби вберегтися від ботулізму уникайте споживання:

• в’яленої, копченої, солоної та консервованої риби,
• м'ясних та грибних консерв,
• консервів домашнього виробництва,
• якщо не впевнені, що продукти зберігали та/або транспортували належним чином,
• якщо сумніваєтесь у якості продуктів.

Перші симптоми захворювання найчастіше виникають через 12-24 годин після споживання зараженої їжі. Водночас, симптоми так само можуть виникнути раніше (уже через 2 години) або значно пізніше (4 доби і більше).  Що важче захворювання, то коротший інкубаційний період.

Симптоми ботулізму:

• порушення близького зору: ви не можете читати текст, але добре бачите предмети,
• сильно виражена сухість у роті,
• важко говорити (голос стає тихим, гугнявим або пропадає)
• підвищена стомлюваність, м’язова слабкість,
• запаморочення,
• короткочасні ознаки ураження травної системи (нудота, блювання, послаблення випорожнень), а потім - стадія парезу кишечнику (здуття живота, закреп),
• ураження м’язів шиї та кінцівок.

Симптоми ботулізму найчастіше з'являються поступово, немає різких підйомів температури, тому виникає ілюзія несерйозності хвороби. У подальшому з'являється порушення зору – одна з найперших ознак ботулізму (хворого турбує "сітка або туман" перед очима, двоїння предметів, важкість читання, що пов'язано з паралічем очних м'язів). Одночасно виникають спрага, сухість слизових оболонок, розлад ковтання, може змінитися тембр голосу. Хворі скаржаться на відчуття "грудки" у горлі, біль під час ковтання, подразнення в горлі – усі ці симптоми обумовлені ураженням ковтальних м'язів.

Неврологічна симптоматика триває кілька днів і супроводжується загальнотоксичним синдромом – хворі скаржаться на сильний головний біль, запаморочення, безсоння, загальну слабкість, підвищення температури тіла. У важких випадках  пацієнтів турбує відчуття нестачі повітря, тягар в грудній клітці, дихання стає поверхневим. Розвивається дихальна недостатність, що є причиною смерті при ботулізмі.

Профілактика :

Головне — ретельне дотримання технології приготування копченостей, солінь, консервованих продуктів в домашніх умовах. Не слід купувати кров'яну і ліверну ковбасу, солену чи копчену рибу, буженину, шинку, консервовані гриби у випадкових осіб. Якщо продукт викликає сумнів у його якості, слід його прокип'ятити: кип'ятіння протягом 10 хвилин руйнує ботулотоксин. М'ясо при цьому має бути нарізано шматками завтовшки не більше 2 см. При груповому спалаху ботулізму забезпечується контроль протягом 2-х тижнів за всіма особами, хто вживав підозрілий продукт. Залишки продукту направляються на бактеріологічне та токсикологічне дослідження. У разі найменшого погіршення самопочуття особи з осередку хвороби госпіталізуються. 

   Помічник лікаря-епідеміолога                                                    Олена Жила

   Варвинського районного                                                

лабораторного відділення

ДУ «Чернігівський ОЛЦМОЗУ»